Учащати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:44, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять не бувай. Посл. З того часу став учащати щовечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
