Цокати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цо́кати, -каю, -єш, одн. в. цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
