Чутно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чутно́, нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. II. 43.
