Відмінності між версіями «Набожний»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| DKW0_eA6EXQ}} | {{#ev:youtube| DKW0_eA6EXQ}} | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Поточна версія на 15:07, 26 квітня 2024
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 61); // Власт. релігійній людині. Він з набожною обережністю тримав папірець за самий кутик, наче боявся стерти написані на ньому літери (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 131). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 18.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 464.
Ілюстрації
 |
 |
 |
