Баланда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:51, 9 листопада 2021; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Баланда, -ди, об.
- Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ. Желех.
- Вздорный болтунъ. Желех.
П'ятнадцять узятих з поля бою червоноармійців німці примушували працювати з ранку до ночі, годуючи їх так званою баландою (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 72).
Зміст
Сучасні словники
- -й, ж., розм. Дуже рідка пісна юшка з недоброякісних продуктів.
Ілюстрації
|
|
|
|
