Англієць

Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) АНГЛІЙЦІ, ів, мн. (одн. англієць, йця, чол.; англійка, и, жін.). Народ, який становить основне населення Англії. Читав Стріндберга, англійця Б. Шоу і польського — Жулавського (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); Услід за ними [португальцями] в Індії з'явились голландці, англійці та французи (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 20); Увечері в колгоспному Палаці культури.. відбулася невимушена розмова між англійками і колгоспницями(Радянська Україна, 28.VII 1962, 4).