Байка

Байка, -ки, ж. 1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Чуб. І. 214. Не все те правда, що байка каже. Чуб. І. 232. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки. Рудч. Ск. І. 191. 2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Ном. № 3807. Байка плавати, але як би казали нурка дати. Фр. Пр. 19. 3) = Бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Чуб. ІІІ. 38. Ум. Баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі. Гліб.

Сучасні словники

Байка

Ба́йка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

Байка . Академічний тлумачний словник

БАЙКА 1, и, жін.

1. Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 156); Він [М. Старицький].. перекладає на українську мову поезії Лєрмонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (Про мистецтво театру, 1954, 107).

2. розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. Їхня родина була невелика (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); — Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (Михайло Стельмах, I, 1962, 197).

БАЙКА 2, и, жін.

М'яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая. Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова,.. корсет зелений з байки або з сукна (Марко Вовчок, I, 1955, 182); Витяг [Федот] кілька пар червоноармійської білизни, два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215).

Байка . Орфографічний словник української мови

БАЙКА

ба́йка

іменник жіночого роду літературний твір; вигадка

Але: дві, три, чотири ба́йки

ба́йка

іменник жіночого роду тканина

Байка . УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БАЙКА

I

невел., здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, де людське життя відтворене в образах тварин, рослин, предметів тощо.

II

1. м'яка бавовняна тканина із густим начесаним ворсом з обох боків; 2. щільна, важка, грубосуконна тканина із начосом на лицевій стороні.

Байка . Словник іншомовник слів

БАЙКА

бабайка; ж.

(гол., з фр., вовняна матерія, від лат., каштановий)

1. М'яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

2. Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

Байка . Словник синонімів

БАЙКА

казка, побрехенька, брехенька; (що купи не держиться) вигадка, фантазія, небувальщина, небилиця; пор. АЛЕГОРІЯ.

Байка . Словник іншомовних слів Мельничука

БАЙКА

ба́йка

(голл. baai, з франц. baie – вовняна матерія, від лат. badius – каштановий)

1. М’яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

2. Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

Байка . Українсько-російський словник

БАЙКА

I текст. байка

II 1) басня 2) (выдумка) разг. сказка, басня

Байка . Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	ба́йка
Родовий	ба́йки
Давальний	ба́йці
Знахідний	ба́йку
Орудний	ба́йкою
Місцевий	на/у ба́йці
Кличний	ба́йко*