Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. Зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.
