Брама

Брама, -ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71. 2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. См. Брам. Ум. Брамка, брамочка. Чуб. V. 896.

Історія Луцької брами

В структурі олицьких фортифікацій знаходилися три міські брами – Метеленська, Заворотська (Дубенська), Залісоцька. Всі вони відтворені на фіксаційному плані кінця 18 століття, а тому не відповідає дійсності згадка окремими авторами лише двох міських брам. Навпаки, за функціональною логікою не можна повністю виключати існування в північній зоні «старого міста» ще однієї, четвертої брами, гіпотетично позначеної на реконструктивній схемі М.Бриковською, хоча про те не маємо жодних документованих свідчень. Хронологія будівництва цих трьох брам, ясна річ, збігалася з часом створення відповідних ліній оборони. До кінця 18 — початку 19 століття міські укріплення знаходилися в більш-менш задовільному стані. Такими близько 1840 року описує їх І.Крашевський, а у 1904 році їхні залишки бачив В.Антонович. Пізніше, у 1920 році М.Орлович міг ще спостерігати двоє міських воріт. Активні дефортифікації міста в 19 столітті призвели до того, що вже на початку наступного століття залишилася лише одна з брам — Залісоцька, відома сьогодні також як «Луцькі», або «Фортечні ворота», які існують й донині на в'їзді в місто з боку Цумані. Луцька брама була споруджена у 1630-тих роках, хоча існують і інші версії щодо дати будівництва. Зважаючи на явно не мілітарне архітектурне опорядження брами з бароковим присмаком, зокрема на наявність двох ніш для скульптури на північному фасаді, виникає серйозний сумнів щодо синхронності її будівництва разом з бастіонними укріпленнями Залісочого. Схоже на те, що вона з’явилася в середині 18 століття з суто репрезентативних міркувань під час останньої перебудови замку архітектором Кнакфусом. Можливо, замість якоїсь іншої, старішої споруди. Вали і бастіони, які колись притулялися до фортечної вежі, у 19 столітті були остаточно зриті. Сьогодні на околицях міста можна побачити залишки лише одного фрагменту валу

Архітектура брам

Цегляна, двоярусна споруда, прямокутна в плані, з арочним проїздом. Другий ярус — частково збережений ренесансний аттик, ритм глухої аркади якого побудований на чергуванні напівциркульних і кілевідних арок. Площини ніш декоровані орнаментом, утвореним кольоровими тичками цегляної кладки. Для пам'ятки характерні бійниці у формі переверненої замкової щілини. Це чотирикутна в плані цегляна двоярусна оборонна вежа з арочним проїздом по осі схід — захід. Потерна проїзду перекрита напівциркульним склепінням. Брустверні стінки другого ярусу на сході і заході трактовані у вигляді аттиків з бійницями для рушниць і гармат. На першому ярусі колись розміщувалися механізми для звідного мосту, отвори від ланцюгів можна побачити у верхній частині східної стіни. Східний і західний фасади декоровані ромбовидним орнаментом, викладеним тичками перепаленої цегли. Крім того, архітектурна декорація на першому і другому ярусах складається з арочних і кілеподібних ніш та ренесансного розподільного карнизу з розвиненою фризовою частиною, прикрашеною деталями у вигляді тригліфів та іоніків. На другому ярусі східного фасаду ще й сьогодні можна побачити залишки геральдичного орла — герба роду Радзивілів, виконаного з алебастру. В цілому споруда оборонної вежі не була тинькованою, тиньком оздоблювалися лише заглиблення ніш, герб і розподільний карниз. Таким чином, в архітектурі «Фортечних воріт» дивним чином сплелися ренесансні і готичні традиції.

Ілюстрації