Васильок
Васильок, -лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. Вх. Пч. I. 11. б) Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. I. 111. в) Amarantus sanguinemus L. ЗЮЗО. I. 166. г) Salvia dumetorum Andrz. ЗЮЗО. I. 135. д) — польовий. Thymus acinos. Лв. 102. Без васильків і без рути спочивайте, дітиШевч. 204. Нехай Марусі вільце в’ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Нп. Ум. Васильочок. А у садочку два висильочки. Мет. 142.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАСИЛЬКИ, ів, мн. (одн. васильок, василька, чол.; збірн. васильок, льку, чол.).
1. Кущова трав'яниста рослина з запашними синіми квітками, що в давнину використовувалася при певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні культури. Без васильків і без рути Спочивайте, діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Всюди так хороше, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату (Панас Мирний, II, 1954, 232); [Дружки (співають):] В долину, ..в долину По червону калину, По хрещатий барвінок, По зелений васильок (Марко Кропивницький, II, 1958, 64); Васильки (базилік) вирощують для одержання ефірного масла (Колг. Укр., 4, 1957,
2. Квіти цієї рослини. — Я більше люблю польові квіти — волошки, васильки... (Олесь Донченко, I, 1956, 508); * У порівняннях. [Князь:] Ті очі, сині, як васильки.. Се ти, моя єдина, Моя сердешна, незабутня доню (Іван Франко, IX, 1952, 222).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іноземні словники
cornflower [ˈkɔ:nflauə]- noun.
1.plant of southern and southeastern United States grown for its yellow flowers that can be dried. 2.an annual Eurasian plant cultivated in North America having showy heads of blue or purple or pink or white flowers
Цікаві факти
Як люди дізнались про васильки
Давно це було. Жив на світі дід Василько; була в нього онучка. Якось пішла онучка на тік і знайшла там якесь зернятко; прибігла до діда й каже: «Дідусю, що се за зерно?»—Ось що, дівчинко: посій його, нехай виросте, — тоді й побачимо, що воно за зерно».Онучка посіяла й стала поливати. Із зернятка виросли квіти. Тоді вона зрізала їх, зв'язала в пучечок і поклала за образи. Довго вони там лежали, поки, нарешті, зовсім усохли.Якось онучка взяла цей пучечок, понюхала: добре пахне. Понесла дідові; понюхав він і каже: «Яке добре, пахуче!»— Як же квіти ці звуться?» — запитала онучка. Саме в цей час діда покликала баба: «Васильку!А онучка вирішила, що це квіти так звуться — васильками, й каже: «Так це васильки? Дідусю, давай назвемо їх васильками!» З того часу й дізнались люди про васильки.
Українська легенда про васильки
Наближався вечір. Вибиваючись з останніх сил, стомлено тягнувся заморений кінь. А молодий статний хлопець Василь ніби й не трудився з раннього ранку. Легко і впевнено ступав він борозною, як би граючи рукоятками сохи. Як не задивитися на такого молодця? Залишивши всі свої клопоти, милувалася красенем орачем русалка. Здалеку, несміливо, сховавшись за очеретами, з самого ранку невідривно стежила вона за ним, а коли Василь, закінчивши роботу, підійшов до річки вмитися, не витримала і постала перед ним у всій своїй красі. Полюбили вони один одного. У всьому у них було повне порозуміння, тільки от ніяк не могли домовитися, де їм краще жити разом. Русалка кликала Василя в рідну їй водну стихію, а він твердо стояв на своєму: оселимося у ріллі. Зовсім винищили вони в суперечках. Нарешті, зрозумівши, що непоступливий Василь ніколи не підкориться її наполяганням, русалка зважилася на останню крайність: вона перетворила його в скромну синю квітку. Не раз дивлячись, як краплі дощу, збираючись струмочками, зливаються в ріки, вона сподівалася, що і блакитна квіточка - Василь - врешті-решт прийде в її будинок. Однак очікування її не виправдалися, волошка міцно тримається корінням за рідну ріллю.
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
