Волот

Волот, -та, м. Колосъ, метелка проса или овса. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог. Ном. № 313. Ум. (Золотон.

Словник української мови: в 11 тт.

ВО́ЛОТ, а, ч. Те саме, що во́лоть. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис, 1864, № 313); Достигали врожайні проса, обважнів рясний волот (Горд., II, 1959, 146).

ВО́ЛОТЬ, і, ж. Суцвіття трав’янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Суцвіття вівсюга — волоть, яка складається з окремих колосків (Бур’яни.., 1957, 27); Збирати просо починаємо, коли зерно в середній частині волоті досягло воскової стиглості (Колг. Укр., 6, 1957, 25).

Морфологічні особливості

За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок.

До голозерних пшениць належать: м'яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих — спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.

Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в Україні припадає 90 % площі.

М'яка пшениця (T. aestivum L.) — однорічна озима або яра трав'яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає до ґрунту на глибину 1—1,5 м і більше.

Стебло — прямостійна соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.

Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3—5 стебел від одного кореню, у тому числі продуктивних — 2-3.

Листки у м'якої озимої пшениці майже голі, ярої — опушені, завдовжки 15—25 см і більше, завширшки 1—2 см.

Пшениця тверда

Пшениця м'яка Колос різної довжини: короткий — до 8 см, середній — 8—10, довгий — понад 10 см; за формою — циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки й у меншій мірі до основи, та булавоподібний (скверхедний), який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15—25 колосків — здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються й утворюють зерно 2—3 нижні квітки.додаткові та бічні кореневі види

Якщо у пшениці м'якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менш як 16 колосків, колос вважається нещільним; 17—22 — середньощільним, 23—28 — щільним, понад 28 — дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний — 25—29, щільний — понад 29 колосків.

Врожай пшениці у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни у 2005 році як порівняти з лідером Китаєм (100 % = 97 446 250 тонн). Щільність колоса визначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня. Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, на довжину стрижня.

Можна встановити щільність колоса за середньою довжиною членика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5—6 мм — нещільним, 3,8—5 — середньощільним, 3—3,8 мм — щільним та менш як 1,6 мм — дуже щільним.

Кількість зерен у колосі часто перевищує 30—35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1—1,5 г (іноді до 2,5—4 г); маса 1000 зерен — 25—55 г, частіше — близько 40 г.

Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм.

М'яка пшениця — самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресне.

Тверда пшениця (T. durum Best.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало — озимими. Як порівняти з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом.

Колос щільний, з середнім індексом щільності 25—30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене — до 12 мм, у поперечному перерізі — округло-кутасте.

Ілюстрації

Див. також

• [1]

Джерела та література

1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

2. Перевесло // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.