Вічко

"Словарь української мови"

Вічко, -ка, с. = Очко. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. Вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

Вічко а, сер.

1. Зменш.-пестл. до око.
Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь — Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь — якийсь дутик... (Марко Вовчок, I, 1955, 382);
Схиливши голівку набік, він [чижик] жовтеньким вічком вп'явся у Тамару, до якої найбільше звик (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 52).

2. Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження.
Прийшов з конвоєм уночі до тюрми, крикнув гнівно у вічко дверей: — Катерина Пасій, на допит! (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 150);
Вже й не працює, а все ж біля печі, Гляне у вічко старик (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 40).

3. Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін.
Помогла [Юзя] бабуні набрати на дротики спущені вічка в панчішці (Леся Українка, III, 1952, 659);
Матня невода швидко наближалась до берега. У вічках стриміли щуки, біла риба, лини, оселедці (Олекса Десняк, II, 1955, 178).

4. Отвір для бджіл у вулику.
Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198);
Бджоли живими клубками притишено бриніли біля вічок розпарених вуликів (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 507);
// Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь.
Солод звернув увагу, що черевики в бухгалтера зашнуровані через одно вічко (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 348);
Тепер уже повернув [Преображенський] спокійніше й пішов у супроводі високої, немов протягненої через тісне вічко, людини (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 144).

5. Значок на картах, доміно тощо, який визначає їх вартість у грі.
— Програв, Грицьку! Програв! Потаскаємо тебе за чуприну стільки разів, скільки вічок у тебе на картах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 464).

6. Брунька, яку зрізують для щеплення.
Вічка для окулірування беремо з живців, заготовлених з осені або в кінці зими (Колгоспник України, 4, 1957, 42);
— Підщепі черемхи п'ять років, а вічко щепи ми взяли в чотирирічного дерева. От вона вгорі, й дужча (Олександр Довженко, I, 1958, 476);
// Невеличке заглиблення з брунькою на поверхні бульби картоплі.
На Україні запроваджується метод садіння не цілої картоплі, а тільки вічка (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 113).

Ілюстрації