Гонитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з розумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що робити. Вх. Зн. 11.
