Гурток

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Гурток, -тка, м. Ум. отъ гурт.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГУРТОК, тка, чол.

1. Зменш. до гурт 1. Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (Степан Васильченко, III, 1960, 325); Вона прилучилася до гуртка людей, які стояли біля відчиненого вікна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 136); Гуртки чорних овець шукають воріт своїх, за ними діти куряву збивають... (Василь Стефаник, II, 1953, 40).

2. Організація осіб, об'єднаних для спільної діяльності, спільних запять і т. ін. [Милевський:] Зимою у нас був маленький драматичний гурток склався (Леся Українка, II, 1951, 73); — Тетяна стала на роботу, на заводі. Вступила в більшовицький гурток (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 176).

Орфографічний словник української мови

Гурто́к - іменник чоловічого роду

Українсько-російський словник

ГУРТОК

1) группа, кружок; группка

2) (организация лиц, объединившихся для совместных занятий) кружок

Ілюстрації

V8VLPBQNeVU.jpg 1296694160 bezpeka.jpg Гурт-3sgdfgfdh.jpg Гурт Руснаки ФОТОafss.jpg

Медіа

Аудіо

Бумбокс - Вахтёры

Бумбокс - Наодинці

Див. також

Зовнішні посилання