Догоджати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Догоджати (догожати), -джаю (-жаю), -джаєш (-жаєш), сов. в. догодити, -джу (-жу), -диш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть багато вже. Каменец. у.
