Доказ
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Доказ, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Каменец. у. На кого маєте пеню, скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДО́КАЗ, у, чол. 1. Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого-небудь; підтвердження. Юзі треба було щодня, щогодини доказів приязні від Зоні (Леся Українка, III, 1952, 656); Демонстрація коло воріт — найкращий доказ того, що не всім подобається мій приїзд (Яків Качура, II, 1958, 47); [Томко:] Товариш Микитюк своєю втечею з тюрми дав нам доказ відваги та мужності (Мирослав Ірчан, I, 1958, 188); // рідко. Донос на кого-небудь. — І ось на саму кутю, як грім з неба, — прийшли й забрали [поліцаї]. По доказу сільського старости... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 108). 2. Предмет або обставина, які свідчать про чию-небудь провину. [Віра:] Що, коли ці папери єдиний доказ його виновності [винності]... і я мушу сама рішати його долю... Жах... (Іван Кочерга, II, 1956, 223); Всі докази були проти Явдохи, і ніхто не мав сумніву, що тяжкий злочин — діло її рук (Олесь Донченко, III, 1956, 12). ▲ Речові докази, юр. — пов'язані із злочином предмети, що дають можливість розкрити його. Унтер заховав її [стрічку] в кишеню, як речовий доказ, який він сьогодні ж подасть приставу з рапортом (Юрій Смолич, II, 1958, 121).
Всесвітній словник української мови
Доказ (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось),ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше,АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Нрозм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (І. Франко); Зовнішня краса світу в його [П. Тичини] поезії виступає як підтвердження душевної краси людини (А. Малишко); - В людській натурі є потяг до ідеальних гармоній - свідченням тому хоча б математика, логіка, музика(О. Гончар); Біографічні дані нічого не додають, а служать хіба документом, посвідченням правильності передачі автором ідеології свого класу (В. Еллан); З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич); Шкода мою вам гальмувати помсту. Холодні тут резони не поможуть (переклад П. Куліша); Баби раді, що зорудували з моєї притики своє діло [в адвоката], просять мене на могорич (Лесь Мартович); Крім Джмелика, було заарештовано чоловік вісім хуторян, яких через тиждень, за відсутністю доказів, випустили (Григорій Тютюнник). - Пор. I. 1. підста́ва.