Дудиця
Дудиця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = Дуди. Гол. Од. 20, 57.
Сучасні словники
Дудиця або соломинка СОЛОМИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до соломина. Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Панас Мирний, I, 1954, 281); Дідусь було з кисличок дубових чорнило їм робить, соломинкою писати бублички вчить їх було (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 103); Обмолочений стіжок горить.., і на вітрі тремтять окремі соломинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 154); Ні колоскові, ні соломинці не дасть [Жменяк] марно пропасти (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 29); Вони пройшли через бар, де на височенних стільчиках сиділи кудлаті молодики 8 дівчатками і щось смоктали через соломинки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 79); * У порівняннях. Вир боротьби крутив нас, як соломинку в час повені (Мирослав Ірчан, II, 1958, 7); // перен. Єдина, хоч і безнадійна можливість вийти із скрутного становища. Соломинка порятунку. ♦ Триматися на соломинці — те саме, що Висіти (триматися і т. ін.) на волосині (див. волосина). Чого вони хочуть від нього? Його душі чи його землі? Скоріше землі... Ще будуть вони гризти її, мов камінь, а запивати своєю ж кров'ю... Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (Михайло Стельмах, I, 1962, 628); Хапатися (хвататися, схопитися, вхопитися і т. ін.) за соломинку — те саме, що Хапатися (хвататися, схопитися, вхопитися і т. ін.) за соломину (див. соломина). Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися
Ілюстрації
|
|
|
|
