Жемчужок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жемчужок, -жка, м. Ум. отъ жемчуг.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках у, чол. , рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг — жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Вироби, прикраси з цієї речовини. Приклади Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. (О. Стороженко) І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив. (І. Франко) "ЖЕМЧУГ" - суржик. В українській мові треба використовувати "перли" 1) Орфографічний запис слова: жемчужок 2) Наголос у слові: жемчужОк 3) Характеристика всіх звуків: ж [ж] - приголосний, твердий, дзвінкий, парний е [і] - голосний, ненаголошений м [м] - приголосний, твердий, дзвінкий, непарний, сонорний ч ч - приголосний, твердий, глухий, непарний у у - голосний, ненаголошений ж [ж] - приголосний, твердий, дзвінкий, парний про [`о] - голосний, ударний до [к] - приголосний, твердий, глухий, парний

Ілюстрації

DSC04743.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 478. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник української мови в 11 томах

Зовнішні посилання