Задовбувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
