Збірка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б. Грінченка

Збірка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Константиногр. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗБІ́РКА, и, жін.
1. Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342); Якщо ця невіршована поезія сподобається Вам і личитиме до складу Вашої збірки, то приймайте її до своєї гуртової праці (Панас Мирний, V, 1955, 395); Щодо моєї драми, то у мене просив її Стешенко для якогось полтавського видавництва (чи се збірка в пам'ять Котляревського, чи що інше, не знаю) (Леся Українка, V, 1956, 229); — Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (Андрій Головко, II, 1957, 488); Якщо колись він стане справжнім поетом — першу свою друковану збірку неодмінно присвятить їй (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 54). Збірка творів — окреме видання творів якого-небудь автора, зібраних разом; зібрання творів. 1939 р. видано повну збірку творів Шевченка у п'яти томах (Радянське літературознавство, 11, 1949, 69).
2. Те саме, що зібрання 4. Гербарії поступалися місцем колекціям пташиних яєць, яйця — вітринам багатоколірних метеликів, метелики — збіркам жучиного світу (Юрій Яновський, II, 1954, 85); Музей [українського декоративного мистецтва] має найціннішу в республіці збірку старої гути (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 35); // Сукупність, поєднання чого-небудь однорідного. Революційна теорія — не збірка відірваних від життя догм, які раз назавжди встановлені і сліпо приймаються на віру, а живе керівництво до практичної дії (Радянська Україна, 13.VII 1957, 1).
3. заст. Сход, сходка, збори. Зранку забігав Карпо сказати, що після водосвяття збірка. — Може, і про вас будуть балакати (Панас Мирний, III, 1954, 47); Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 259); // Зустріч неширокого кола людей з метою розваги, розмови і т. ін. — А недобрі ви, дівчата.., — щебетала Христя, поспішаючи за подругою на збірку до досвітчаної матері (Панас Мирний, III, 1954, 38).
4. перев. мн. Те саме, що зборки. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 443.

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

ЗБІРКА , ЗБІРНИК , ЗІБРАННЯ
Ці слова часто не розрізняють за значенням, тоді як кожне з них має свої змістові відтінки. Збірка – однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. Збірка поезій, збірка дум. Збірник – посібник з математики, фізики, мови тощо; книжка, що містить у собі різні матеріали, документи, зведені закони, тексти певного призначення; видання, до якого входять художні твори кількох чи багатьох авторів. Збірник задач, збірник диктантів; збірник наказів і розпоряджень, збірник новел молодих письменників. Зібрання – переважно багатотомне видання творів якогось автора. Його можна назвати і зібранням, і збіркою. Наприклад, “П’ятдесятитомне зібрання творів Івана Франка” і “П’ятдесятитомна збірка творів Івана Франка”. Але про однотомне видання творів одного автора кажуть, що це збірка, а не зібрання.

Іншомовні словники

collection
noun UK ​ /kəˈlek.ʃən/ US ​ /kəˈlek.ʃən/
a group of objects of one type that have been collected by one person or in one place
a private art collection
a valuable stamp collection
an amount of money collected from several people, or the act of collecting money
We're having a collection for Tom's retirement present.
a lot of things or people
There's quite a collection of toothbrushes in the bathroom.
a range of new clothes produced by one clothes designer
Kenzo's summer/winter collection

assemblage
noun UK ​ /əˈsem.blɪdʒ/ US ​ /əˈsem.blɪdʒ/
a collection of things or a group of people or animals
A varied assemblage of birds was probing the mud for food.
the process of joining or putting things together

Ілюстрації

Zbirka 01.jpg Zbirka 02.jpg Zbirka .JPG
Zbirka 04.jpg Zbirka 05.jpg Zbirka 06.jpg

Відео

Джерела

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
Словник Б. Грінченка
Вікіпедія