Звал
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВАЛ, у, чол. 1. Дія за значенням звалювати. На звал — жати або косити не підбираючи. В денну зміну працюватимуть лише комбайни в обмолотом та дві жатки на звал (Іван Ле, В снопі.., 1960, 47). 2. рідко. Те саме, що звалище. На майданах, вулицях лежали купи гною, а попід хатами — звали всілякого непотребу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 298). 3. рідко. Те саме, що завал. — Як навіть у далекі новгородські, вятські та брянські області щойно у травні стукає весна, ломить кригу та нівечить снігові звали, так і до воріт твоєї та моєї землі застукав дух нової правди (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 355). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 459.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗВАЛ, у, ч. 1. Дія за знач. зва́лювати 1. На звал — жати або косити не підбираючи. В денну зміну працюватимуть лише комбайни з обмолотом та дві жатки на звал (Ле, В снопі.., 1960, 47). 2. рідко. Те саме, що зва́лище 2. На майданах, вулицях лежали купи гною, а попід хатами — звали всілякого непотребу (Досв., Вибр., 1959, 298). 3. рідко. Те саме, що зава́л 2. — Як навіть у далекі новгородські, вятські та брянські області щойно у травні стукає весна, ломить кригу та нівечить снігові звали, так і до воріт твоєї та моєї землі застукав дух нової правди (Оп., Іду.., 1958, 355).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
звал — у, ч. 1) Дія за знач. звалювати 1). 2) рідко. Те саме, що звалище 2). 3) рідко. Те саме, що завал
Ілюстрації
|
|
|
