Змерзлий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зме́рзлий, -а, -е. Смерзшій.


Сучасні словники

ЗМЕ́РЗЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до змерзнути, змерзти.
2. у знач. прикм. Який відчув холод, змерз. Господар, Гаврюша Костюк, тільки-но звільнившись з варти біля казарми, змерзлий сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай (Андрій Головко, II, 1957, 526); Стрибайчик до горбка під'їхав, розкидав лапками сніжок, а там лежить і ледве диха нещасний, змерзлий їжачок! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 54).
3. у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу. У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах — постоли із сирої шкіри, змерзлі, торохтять, як дерев'яні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 359).

Ілюстрації

Zmerzlij.jpeg

Медіа


Іншими мовами

англ. frozen [ˈfrəuzn]

нім. frieren [fˈɾiːɾen]

Джерела та література

https://vocabulary.com.ua/vocabulary/frozen
https://www.duden.de/rechtschreibung/frieren