Ліра

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Додаткові дані

Словник Грінченка

Ліра, -ри, ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. См. ЗЮЗО. I. 315.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛІРА 1, и, жін.

1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Леся Українка, III, 1952, 430); В батьковій хаті над ліжком висіла картина — півлежача німфа з лірою (Володимир Самійленко, II, 1958, 412); // перен. Символ поезії, поетичної творчості. В найтяжчі роки життя російського суспільства ліра Пушкіна служила свободі і прогресу (Вісник АН УРСР, 5, 1949, 33); І груди орденом.. мені прикрасив мій народ за голос мій, за пісню щиру, що славить сонце і степи, що не віддав я кату ліру у дні страшної боротьби (Володимир Сосюра, II, 1958, 431).

2. Тип дивана-тахти, контури якого нагадують цей музичний інструмент. Інка лежить на модерній лірі (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 46).

3. Старовинний струнно-клавішно-смичковий музичний інструмент, який був поширений у Росії, Білорусії та на Україні. І знову ліри заревли, ..А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Біля клечання .. сидять два лірники, джмелями дзижчать і поскрипують роками вичорнені ліри, і за душу хапають жалісливі голоси (Михайло Стельмах, II, 1962, 323). ▲ Сузір'я Ліри — сузір'я, розташоване вздовж Чумацького шляху в північній півкулі неба, з яскравою зіркою Вега. Наша сонячна система рухається в напрямі до сузір'їв Ліри і Геркулеса (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 521.

ЛІРА 2, и, жін. В Італії та деяких інших країнах — грошова одиниця і відповідна їй монета. Обід — з 5 чи 6 страв. Все смачно і дуже по-панськи. За це все я плачу 6 лір на добу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 322); — П'ять тисяч лір одноразово — це непогана платня [за операцію] (Юрій Смолич, I, 1958, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 521.

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

ЛІРА I давньогр. музичний струнний щипковий інструмент (ідіофон), підковоподібної форми; 2) струнний інструмент різної форми в XV-XVII ст. II назва грошової одиниці: Ватикану, Італії та Сан-Марино.