Мазаний
Зміст
Словник Грінченка
Мазаний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Зміев. у. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Г. Барв. 441. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, муляться. Сим. 231.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дієпр. пас. мин. ч. до мазаний 1. Пригадую собі, що мені страшенно докучало якесь скрипіння, немовби попри моє ліжко ненастанно їздив дерев'яний, ніколи не мазаний бойківський віз (Іван Франко, IV, 1950, 179); І стоги не вкриті, І покої не мазані (Тарас Шевченко, II, 1953, 276); Віддалік від корівника стояло кілька давно не мазаних хат (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 346); // у знач. прикм. Гарна мазана паляниця, а не дитина (Номис, 1864, № 9211).
2. у знач. прикм. Те саме, що розпещений. Малий хлопчик, Матвійко, що був у своєї мами дуже мазаний, ..жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (Степан Васильченко, II, 1959, 465); Настя вигнула талію, як мазана кицька вигинає спинку, й взяла букет (Нечуй-Левицький, III, 1956, 237).
Ілюстрації
|
|
|
|
