Маслянка
Маслянка, -ки, ж. 1) Пахтанье, творожистая сыворотка, остающаяся послѣ отдѣленія масла. Не прийшла я до тебе по воду, іно по грубий сир і густу сметану і густу маслянку. Чуб. І. 56. Также и родъ кашицы, сваренной изъ такой сыворотки. Іде циган вечеряти... випив піл бляшанки, та як муха до патоки припав до маслянки. Рудан. І. 68. 2) Пахталка, ручная маслобойня. 3) Маслянка, посуда для масла. На столі... тарілка з гарячими пирогами і маслянка з маслом. Левиц. І. 157. 4) Раст. a) Lilium martagon L. ЗЮЗО. І. 157. б) Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 5) Жирная бѣлая мергельная глина. Вас. 182. Ум. Масляночка.
Зміст
Сучасні словники
МА́СЛЯНКА, и, жін.
1. Рідина, що залишається після збивання масла з вершків, сметани; сколотини. Припав циган до маслянки, ..Аж тут кума вареники З печі висуває (Степан Руданський, Тв., 1956, 118); І за стареньке шмаття з паненят для малих дітей, і за маслянку від панських корів, за все випадало [Білашисі] не раз «послухати» панів, коли не роботою, то чим іншим (Леся Українка, III, 1952, 636).
2. Те саме, що масельничка. Ввійшла в світлицю горбата Килина й винесла на тарілці дві тонесенькі скибки паляниці та з ложку масла в маслянці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Сметану, хрін з оцтом до закусок подають у соусницях, а вершкове масло — в маслянках або на пиріжковій тарілці (Українські страви, 1957, 395).
3. Те саме, що мастильниця 2. — Він, бачите, був в апаратній.. Держав маслянку, а шестерня раптом і того... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 48); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, ..відгвинчував ослаблі гайки, заливав мастилом маслянки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 58).
4. розм. Мергельна глина. — Та захватіть із дому щітки, а може, в кого маслянка є, то й маслянки по грудці (Андрій Головко, II, 1957, 96).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 640.
Ілюстрації
|
|
|
|
