Мстивий

Мстивий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування. Г. Барв. 400.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МСТИ́ВИЙ, а, е. Схильний до помсти. — Він чоловік без серця, без душі, мстивий, а до того консерватист до смішності (Ольга Кобилянська, I, 1956, 152); Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 146); // Який виражає, містить у собі помсту; сповнений помсти. Очі козацькі променіли одвагою, серця козацькі кипіли гнівом мстивим... (Марко Вовчок, I, 1955, 332); Недобре, мстиве почуття душило його, палив біль щойно завданої образи (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 21); Був злий [Геннадій] на весь світ. З душевної каламуті його виплоджувалося щось таке мстиве. Хотілося завдати прикрості й іншим (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 132).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування. Г. Барв. 400.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МСТИ́ВИЙ, а, е. Схильний до помсти. — Він чоловік без серця, без душі, мстивий, а до того консерватист до смішності (Коб., І, 1956, 152); Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких (Ткач, Арена, 1960, 146); // Який виражає, містить у собі помсту; сповнений помсти. Очі козацькі променіли одвагою, серця козацькі кипіли гнівом мстивим… (Вовчок, 1,1955, 332); Недобре, мстиве почуття душило його, палив біль щойно завданої образи (Гончар, Людина.., 1960, 21); Був злий [Геннадій] на весь світ. З душевної каламуті його виплоджувалося щось таке мстиве. Хотілося завдати прикрості й іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 132). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 818. Мсти́вий, а, е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування. Г. Барв. 400. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 451.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мстивий -а, -е. Схильний до помсти. || Який виражає, містить помсту; сповнений помсти.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Слово мстивий походить від слова помста. По́мста — дії, що спричиняють шкоду, мета яких — покарати особу чи декількох осіб у відповідь на справжню або уявну образу, несправедливисть, насильство і таке інше, вчинені раніше. Справедливо чи ні помста може бути названа формою правосуддя. У деяких культурах помста є нормою і необхідною та благородною справою (наприклад, кровна помста (не обов'язково кривава)). У деяких релігіях, (наприклад, у християнстві), навпаки рекомендується відповідати добром на зло, залишаючи право на помсту тільки Богу.