Набридати
Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набриднути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі і своя брехня набридла. Ном. № 6873.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБРИДАТИ, аю, аєш, недок., НАБРИДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набрид, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); [Фрося:] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Іван Микитенко, I, 1957, 244).
"Словопедія"
НАБРИДАТИ (ставати надоїдливим а. нецікавим) надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набри́д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Ю. Янов., II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Л. Укр., V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Гр., І, 1963, 292); [Ф р о с я: ] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Мик., І, 1957, 244)
Іноземні словники
українська-англійська Словник
набридати Переклад на англійську: boredom
ЯНДЕКС словари
набридати Глагол 1. надоедать, надоесть; (только соверш.) наскучить, (сильнее) опротиветь, опостылеть; (только несоверш. — просьбами, замечаниями) докучать; (о чем-нибудь постоянном) приедаться, приесться, набивать оскомину (оскому), набить оскомину (оскому); (о часто попадающемся на глаза) приглядиваться, приглядеться, (только соверш.) примелькаться
Словари и энциклопедии на Академике
набридати — 1) (чим і без додатка повторюванням, одноманітністю дій / слів, постійною присутністю, надмірною увагою тощо неприємно вражати) приставати, в язнути, лізти (перев. з чим набридати кому н. запитаннями, пропозиціями, вимогами тощо
