Наумов Арсеній Олександрович

Київський університет імені Бориса Грінченка Педагогічний інститут Факультет інформаційних технологій та управління Кафедра комп’ютерних наук і математики Кафедра теорії та історії педагогіки

Щ О Д Е Н Н И К ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ (ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ)

Студента групи ПВШм-20-1.4д Наумова Арсенія Олександровича Термін практики з 04.10.21 р. по 31.10.21 р. База практики – Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

Керівник практики від бази практики: Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Козлов Микола Вікторович

Керівник практики від кафедри комп’ютерних наук і математики Настас Дар’я Леонідівна

Київ 2021

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ)

Завдання

1. Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій (ЦТ). Інтерв’ю з керівником закладу чи його заступниками.
2. Цифрової компетентності (ЦК) науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
3. Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
4. Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка (для ПВШ)
5. Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні)
6. Провести семінар (тренінг) для співробітників / вчителів / вихователів з використання цифрових технологій в освіті або виступ на вченій раді / педраді щодо можливостей онлайн навчання.
7. Підготувати методичні рекомендації до

• проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи,
• модернізації ІТ інфраструктури.
• формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи

Виробнича практика проходить на базі Секретаріату Комітету свободи слова Верховної Ради України. Керівник бази практики - Козлов М.В.

Склад Секретаріату Комітету свободи слова

Файл:Інтерв'ю з Козловим М.В..pdf Інтерв’ю з керівником Секретаріату Комітету з питань слова Верховної Ради України Миколою Вікторовичем Козловим

Миколо Вікторовичу, сьогодні цифрові технології активно проникають в усі процеси нашого життя. Яка сьогодні ситуація з ІТ технологіями в такому поважному Комітеті, як Комітет свободи слова?

Так, як ви бачите, у нас дуже багато проектів, які без належних платформ розвиватися просто не можуть. У більш широкому розумінні я б наголосив на тому, що технології дозволяють автоматизувати процеси на дуже високому рівні, уникнути рутинних процедур і стандартизувати їх. Один з них - це e-learning. Фактично означає, що співробітник нашого Комітету може залишатися в процесі «безперервного навчання» незалежно від його матеріального становища. Під час пандемії це стало особливо актуальним, а зважаючи на те, що дистанційна робота - це тепер серйозний тренд, тут можна чекати подальшої еволюції.

Які критерії ви б використовували при підборі потенційного «хмарного» партнера для вашої діяльності?

Ми давно в «хмарі». Все почалося з того, що перед нами стояло завдання оновити поштовий сервер. Тоді було два сценарії: придбати новий сервер і зробити міграцію на нього, або піти в хмару. Провівши аналіз наших потреб, безпеки зберігання даних, умов ринку, можливих витрат і інших особливостей обох варіантів, ми прийшли до рішення про необхідність перекладу даних в «хмару». Нами було сформульовано досить багато серйозних вимог на адресу потенційного провайдера - від повної відповідності українському законодавству в сфері обробки і зберігання даних, до більш приватних вимог, таких як: технічна база, репутація постачальника послуг, рівень можливостей з точки зору технічної підтримки і гнучкість сервісів.

Як змінилися ваші ІТ-процеси?

Звичайно, доступність ресурсів зросла. З тієї ж самої поштою, тут ми реалізували web-шлюз - достатня наявність інтернету і мобільного телефону, що помітно прискорило і спростило операційні процеси для співробітників. З сильних сторін я б відзначив також високий рівень проектної та технічної підтримки з боку нашого провайдера. Це те, що зазвичай не на поверхні, але те, з чим кожен споживач «хмарних» послуг стикається в реальній роботі. Нарешті, безпеку, хоча, за важливістю це можна винести на одне з перших місць. Наші дані надійно зберігаються в «хмарі» з автоматичним захистом, антивірус. Якщо ми говоримо про поштовий сервіс, то послуга включає в себе антивірусний захист, захист від спаму. Останній дозволяє виявити ще невідомий шкідливий софт, який не визначається класичними антивірусами. А також проводиться щоденне резервне копіювання як віртуальних серверів, так і поштових скриньок.

І насамкінець, Миколо Вікторовичу, хочу підняти питання кібербезпеки в Комітеті. Як нівелювати ризики?

Що стосується захисту інформації в Комітеті, то це службова інформація, і я її розголошувати не маю права. Але на ваше запитання хочу відповісти так: багато хто боїться повстання машин, але тут потрібно дивитися на те, хто небезпечніше: людина або машина. Хто генерує хакерські атаки? Не машини ж. З іншого боку, технології дають хакерам нові можливості: можна підключитися віддалено, зламати, зруйнувати і залишитися непоміченим. Але є і хороша новина: 5G вважається однією з найбільш захищених технологій зв'язку. Дякую вам за цікаве інтерв’ю!

Анкета співробітників Секретаріату

Файл:Анкета співробітників Секретаріату.pdf

Визначення цифрової компетенції (Відповіді)

Аналіз результатів анкетування

Результати анкетування співробітників Секретаріату Верховної Ради України з питань свободи слова демонструють відмінності в рівні готовності працівників до використання цифрових технологій в професійній діяльності.

Так, анкетування показало, що співробітники працюють над спільними документами за допомогою хмарних систем (добре знають 57,1%, натомість 14,3% не знають про ці системи). Співробітники показали не погані результати щодо розуміння дистанційної роботи (57,1%), активно використовують цифрові рішення для ефективного спілкування по роботі, а також створюють власні цифрові ресурси (57,1%).

Серед співробітників Секретаріату також частіше зустрічаються ті, хто готовий використовувати цифрові інструменти для забезпечення своєї роботи необхідним зворотнім зв'язком (57,1%). Вміють керувати даними та аналізувати їх за допомогою програмного забезпечення (57,1 % добре знає). Глибоко розбираються та можуть пояснити 42,9 % співробітників щодо питання різниці рекламних контентів. 71,4% співробітників добре знають про різні пошукові системи (Google).

Розглянуті вище дані дозволяють зробити висновок про необхідність додаткового розвитку цифрової компетенцій співробітників Секретаріату, зокрема:

• • навчання можливостям цифрового спілкування з колегами
• • розвиток навичок обміну і створення матеріалів зі співробітниками в хмарних системах
• • поглиблення знань про способи захисту інформації
• • оцінка достовірності інформації і виявлення помилкової або упередженої інформації
• • безпечне і відповідальне використання цифрових технологій

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Файл:Аналіз ІТ-інфраструктури Секретаріату.pdf

№ кабінету	ПІБ/посада	Кількість персональних комп’ютерів із строком не більше 8 років	Найменування пакетів прикладних програм	Наявність каналів доступу до інтернету
1206	Козлов Микола Вікторович/Керівник Секретаріату	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1210	Глиняна Яна Андріївна/Заступник керівника секретаріату	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1205	Андріуца Михайло Володимирович/Головний консультант	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1211	Гриценко Ірина Борисівна/Головний консультант	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1211	Маковецька-Саєнко Ірина Михайлівна/Головний консультант	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1210А	Самойленко Світлана Дмитрівна/Головний консультант	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так
1215	Чоловський Денис Вікторович/Головний консультант	1	Програмне забезпечення: ОС - WINXP/LINUX, WIN10, 7-ZIP; Adobe Reader; Foxit Reader; Opera; Google Chrome; Antiplagiat; Microsoft Office; Microsoft Visio; Microsoft Project;	Так

Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка

Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка

Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні)

Передмова.

Здійснивши аналіз відповідей проведеного анкетування співробітників Секретаріату, я прийшов до висновку, що 42.9% опитаних не знають та лише мають загальне уявлення щодо створення профілю в цифрововому середовищі для особистих або професійних потреб. У зв’язку з цим, я запропонував співробітникам Секретаріату ознайомитись з відеоматеріалами щодо реєстрації в Facebook та Instagram.

https://youtu.be/uSukvtDL7P8

https://youtu.be/nP4zwir3-zU

Провести семінар (тренінг) для співробітників / вчителів / вихователів з використання цифрових технологій в освіті або виступ на вченій раді / педраді щодо можливостей онлайн навчання

Здійснивши аналіз відповідей проведеного анкетування співробітників Секретаріату, я прийшов до висновку, що 28,6% опитаних не вміють використовувати хмарні сервіси (наприклад, Google Drive, Dropbox і OneDrive). У зв’язку з цим, я провів семінар серед співробітників Секретаріату з питань свободи слова ВРУ на тему: «Хмарні технології: Google Drive».

Хмарні технології

Підготувати методичні рекомендації

Методичні рекомендації для співробітників Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова щодо модернізації ІТ-інфраструктури Секретаріату

Ознайомившись з роботою Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова мені стало очевидним, що представницька та комунікаційна функції цього підрозділу Комітету можуть бути посилені за допомогою нових технологій, а також шляхом застосування стратегічного підходу до активнішого залучення громадян. Ті питання, які виникали у працівників під час роботи та громадян, котрі зверталися до Секретаріату зобов’язує цей підрозділ використовувати цифрові технології для більшої відкритості, прозорості та підзвітності перед своїми співробітниками та громадянами.

Удосконалення цифрової компетентності співробітників Секретаріату надасть потенціал для покращення системи внутрішньої координації та досягнення вищого рівня парламентської прозорості, включаючи інтернет трансляції засідання Комітету, публікацію в режимі реального часу законодавчих ініціатив та інших заходів діяльності Комітету, а також можливості громадянам робити власний внесок у законодавчий процес.

Сьогодні, сучасні електронні технології дають змогу повністю перевести законодавчий процес у цифровий формат, починаючи з отримання урядових чи депутатських законопроектів в електронній формі, закінчуючи направленням електронної версії ухваленого закону на підпис Президенту.

Я вбачаю необхідність у подальшому здійсненні Секретаріатом відповідних кроків щодо модернізації інформаційних і комунікаційних технологій шляхом підготовки до впровадження передових технологій електронного парламентаризму та удосконаленню роботи Комітету через впровадження сучасних цифрових технологій та розвитку ІТ інфраструктури.

Основними пріоритетами на цьому шляху є:

• модернізація застарілого обладнання (експлуатується більше 10 років), модернізація всіх комп'ютерів шляхом встановлення сучасних операційних систем, електронної пошти та активних директорій;
• збільшення потужностей зберігання даних (для зберігання великої кількості документів, фото- і відеофайлів);
• забезпечення інтернет трансляцій всіх відкритих подій і засідань комітету;
• запровадження цифрових сховищ документів та спільного робочого простору з використанням відповідного програмного забезпечення;
• запровадження системи електронних петицій для кращої взаємодії з громадянами та громадянським суспільством;
• заміна застарілої системи управління вхідною кореспонденцією (Апарат ВРУ щодня отримує в середньому 2 300 листів для ВРУ та 1 500 листів для депутатів);
• дослідження та інвестиції в необхідні системи кібербезпеки.

Для реалізації цих заходів ВРУ нещодавно віднайшла необхідні кошти у сумі 90 мільйонів грн. для проведення масштабної модернізації обладнання. Окремо від потреб у апаратному (обладнання) та програмному (комп'ютерні програми, бібліотеки) забезпеченні, Секретаріату Комітету ВРУ з питань свободи слова слід зосередити увагу на плануванні та здійсненні управління щорічним ІТ-бюджетом.

ІТ-бюджет має містити чітке розмежування між статтями видатків на утримання та розвиток існуючих систем та необхідними інвестиціями в запровадження нових сервісів, оновлень і систем. Стандартне співвідношення між витратами на утримання та інвестиціями становить приблизно 66% до 33%. Запровадження нових систем і оновлень потребує ретельної підготовки з точки зору навчання, експертизи та ресурсів, а кожний черговий бюджет повинен покривати видатки, пов’язані з подальшим функціонування системи. Як правило, близько 10% від загальних витрат на впровадження нової системи слід додавати до майбутніх річних бюджетів для фінансування заходів з утримання такої системи.

Найбільшим стимулом та джерелом можливостей для розробки та проведення інформаційних кампаній в Секретаріаті Комітету є надзвичайно високий рівень зацікавленості суспільства у політичних питаннях. Потреба в здійсненні реформ після років стагнації, динаміка поточного політичного життя, а також криза на сході держави привернули увагу громадськості. Існують задокументовані докази великої зацікавленості основних телевізійних каналів України у ретрансляції засідань Комітету.

Рекомендації щодо модернізації ІТ-інфраструктури Секретаріату

1 Взаємодія з громадянами, громадянським суспільством та експертними групами.

У відповідності до Плану заходів «Відкритий парламент», необхідним є забезпечення права громадян України коментувати законопроекти, які зареєстровані у ВРУ та є предметом громадського обговорення (з використанням, серед іншого, WEB інтерфейсу та новітніх ІТ засобів).

2 Електронний парламент

Необхідно розробити та схвалити стратегію переходу до електронного парламентаризму, включаючи середньострокову стратегію Інформаційних та Комунікаційних технологій (на 3-5 років). Необхідно передбачити відповідні ресурси, направлені на підвищення рівня прозорості та ефективності процесів, які відбуваються в Комітету.

У співпраці з Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України необхідно розробити стратегію переведення у цифровий формат документообігу, пов’язаного з законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника».

З метою забезпечення впровадження стратегії переходу до електронного парламенту та вдосконалення ІТ інфраструктури Комітету необхідним є поступове збільшення чисельності відповідних ІТ спеціалістів. Працівникам ВРУ, відповідальним за цифрові технології, необхідно забезпечити можливості ознайомлення з кращими світовими практиками та обміну передовими технологіями у сфері цифрових технологій.

3 Комунікаційна спроможність Верховної Ради.

Верховна Рада України повинна розробити та схвалити «цифрову» стратегію, яка б дозволила створити сучасну службу з питань інтернету та соціальних медіа із залученням команди досвідчених експертів з метою підвищення популярності он-лайн платформи ВРУ та Комітетів.

У світлі такої реформи доцільним є проведення дослідження та здійснення інвестицій у відповідні системи кібербезпеки.

Верховна Рада України повинна розробити та схвалити всеохоплюючу комунікаційну стратегію (з визначенням основних аудиторій, каналів донесення інформації та інформаційних продуктів) та брендингову стратегію інституції, яка б визначала довгострокові цілі у здійсненні комунікаційної політики, визначенні характеру комунікації та інформаційних сигналів.