Плохий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Плохи́й, -а́, -е́. Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69. Ум. Плохенький, плохе́сенький.
