Пляц
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = Плець. Гн. II. 66; І. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. Видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
