Прадід

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.

Сучасні словники

Словник української мови 1. Батько діда чи баби. [Періса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Леся Українка, III, 1952, 441); На стіні Висів триструнний інструмент.., Що прадід ще на ньому, певне, грав... (Максим Рильський, III, 1961, 163); Прадід був чапаєвцем. Дід мій був хасанівцем, Батько мій — гвардієць в авіаполку (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 9). 2. перев. мн. Люди минулих поколінь; предки. Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Тіні прадідів блукають, Тіні ходять по землі. Нам корогви розгортають, Нам дають свої шаблі (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 281); Він цілує землю вічну, кров'ю прадідів политу (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 12).

Український тлумачний словник 1) Батько діда чи баби. 2) перев. мн. Люди минулих поколінь; предки.

Ілюстрації

319.jpg 221677.jpg 25.jpg Grandfather.jpg

Медіа

Див. також

Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі
Микола Вінграновський - Прадід

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Український тлумачний словник онлайн
Словник української мови/Академічний тлумачний словник (1970—1980),2013

Зовнішні посилання