Рашпіль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рашпіль, -ля, м. = Рашкуль.
Зміст
Сучасні словники
РА́ШПІЛЬ, я, ч. Напилок з насічкою у вигляді досить великих і порівняно рідко розміщених зубців. Максим, заклавши в лещата, обточував саме рашпілем якусь залізну трубочку (Коз., Блискавка, 1962, 59); * У порівн. Надвечір Дорош підвів голову, язиком, як рашпілем, черконув по губах: — Води… (Тют., Вир, 1964, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 460.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://ukrlit.org/slovnyk/рашпіль
