Рукописний

Руко́писний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.

Сучасні словники

Сучасний словник української мови

Рукописний-(написаний від руки), писаний, писемний, недрукований

Академічний тлумачний словник

РУКОПИСНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука і життя, 12, 1962, 33); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція; // Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ.

Ілюстрації

Джерела та література

1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980

2.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С.