Суміти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.