Тафа

Тафа, -фи, ж. = Тахва. Рудч. Чп. 11.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Класифікація
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тафа — вид сумчастих, родини кволових. Іноді її називають китицехвостим сумчастим щуром. Є три вида.

великий сумчастий щур - P. tapotafa Meyer, 1793 (Австралія);
малий сумчастий щур - P. calura Gould, 1844 (південний захід Австралії);
сумчастий щур Лорентца - P. lorentzi Jentink, 1911 (Нова Гвінея).

Розміри дрібні. Довжина тіла 12-30 см. Довжина хвоста 14-22 см. Зовнішнім виглядом нагадує сонь. Морда подовжена. Вуха великі, тонкі та голі. Очі великі. Хвіст довгий, його кінцева половина покрита подовженим чорнуватим волоссям, що утворює волотку, причому це волосся може підніматися вертикально. Пальці озброєні сильними вигнутими кігтями, крім першого пальця задніх кінцівок. Волосяний покрив короткий і м'який (великий і малий сумчасті щури) або довгий і грубий (сумчастий щур Лорентца). Спинна сторона сіро-блакитна, а черевна біло-сіра. Сумка майже не розвинена. сосків 8-10.

Мешканці лісів різного типу від вологих до сухих. Ведуть переважно деревний спосіб життя. Добре лазять по деревах. Активність нічна. Гніздо з листя і гілочок часто влаштовують у дуплах або в розвилках гілок дерев, іноді і на землі. Хижаки, харчуються дрібними хребетними (ссавцями, птахами, плазунами) та комахами.

Раніше вони мешкали скрізь по Австралії. Першим європейським переселенцям завдавали значної шкоди. Привезені людьми руді лисиці та кішки стали небезпечними ворогами тафи. Тому популяція її значно зменшилася. Сьогодні зустрічається у всіх штатах Австралії, окрім Тасманії та Новій Гвінеї.

Чисельність малого сумчастого щура дуже мала, і вона включена до «Червоної книги».