Тю

Тю, меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тютютю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.

  Тю (тю-тю) на тебе (на вас і т. ін.)! — вигук, що має на меті зупинити або заспокоїти кого-небудь, хто сказав дурницю або розкричався, розгаласувався.
  — Ходім лишень до річки, чи не піймався часом заєць у ятір або в вершу! — Тю на тебе, чоловіче! Чи ти не здурів? — каже Хвеська.
  — Де ж таки видано, щоб зайці у верші ловилися? (Укр.. казки, 1951, 385); 
  [Палажка:] О-о, ще й третій племінничок знайшовся? Тю-тю на вас! (Панас Мирний, V, 1955, 225).

http://sum.in.ua/