Увертатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Уверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. уверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски). Г. Барв. 94.

ІІ. Уверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір’ячко. Рудч. Ск. II. 35.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УВЕРТА́ТИСЯ 1 (ВВЕРТА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. — Цур? не увертатися! — Боляче ж! — замолився він (Панас Мирний, III, 1954, 195); Єгор простягнув був руки, щоб обійняти молодицю, та вона ловко увернулася (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9)

УВЕРТА́ТИСЯ 2 (ВВЕРТА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою). Маруся була така робоча, що встигала увернутися за двох (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

уверта́тися

I (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін.

II (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою).

Ілюстрації

40A25441-9874-4476-828A-0A5D781F0566.jpeg AE0BE5DC-59BA-4F2A-8BA8-5054E600ACBF.jpeg 55FE7445-6A96-4ECA-996F-74B3A5613026.jpeg


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 365

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Зовнішні посилання