Фальшувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фальшувати. См. Хвальшувати.

Сучасні словники

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ФАЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Підробляти, фальсифікувати. — Ви в процесах фальшували свідоцтва (Іван Франко, VIII, 1952, 97); Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію, витлумачував її і пристосовував відповідно до своїх потреб (Юрій Мельничук, Папи.., 1960, 39). 2. неперех. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті). Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: — Не фальшуйте! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 198);

"Словопедія"

фальшува́ти дієслово недоконаного виду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Підробляти, фальсифікувати. — Ви в процесах фальшували свідоцтва (Фр., VIII, 1952, 97); Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію, витлумачував її і пристосовував відповідно до своїх потреб (Мельн., Папи.., 1960, 39). 2. неперех. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті). Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: — Не фальшуйте! (Март., Тв., 1954, 198); // Видавати спотворені звуки, спотв

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Фальшувати Cм. хвальшувати.

фальш

фальшивысть

«Словники України on-line»

фальшува́ти – дієслово недоконаного виду

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

фальшувати -у́ю, -у́єш, недок. 1) перех. Підробляти, фальсифікувати. 2) неперех. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на музичному інструменті). || Видавати спотворені звуки, спотворену мелодію.



Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Фальш Фальшивість