Фльокати

Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.

 

Сучасні словники

Голосно виявляти свої почуття, пристрасті тощо; шуміти (про людей). 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127.

2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.

Ілюстрації