Циб

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ци́б, -ба, м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, рантухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю. Гол. Од. 27. Шух. І. 160.