Цокотання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Словник української мови
Цокотання, -ня, с. 1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ). 2) Стрекотаніе. 3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини. Мир. ХРВ. 284.
Сучасні словники
Цокотання -ю, ор. -ям.
Дія за знач. цокотати і звуки, утворювані цією дією.
Іноземні словники
Говорок, -и, -ом (рус.)
Patter (eng.)
Синоніми
Цокотня, цокотнеча, цокотнява.
Ілюстрації
