Цюця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. Цюцька, цюцінька, цюцічка.

Див. також: Цюнечка

Див. також: Цюцінька

Див. також: Цюцько

Див. також: Цюцюня

Сучасні словники

Цюця - і, ж., дит. Собака, собачка.

Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки" (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 442).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)

Словозміна:

Відмінок Однина Множина
Називний цю́ця цю́ці
Родовий цю́ці цюць
Давальний цю́ці цю́цям
Знахідний цю́цю цю́ці, цюць
Орудний цю́цею цю́цями
Місцевий на/у цю́ці на / у цю́цях
Кличний цю́цю цю́ці

Ілюстрації

Dog1.jpg Dog2.jpg Dog3.jpg

Рекомендовані джерела

Вікісловник uk.wiktionary.org

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.

Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

Споріднені слова

цюцінька — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

цюцічка — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

цюцюня — і, ж. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

цюцька — и, ж., дит. Зменш. до цюця … Український тлумачний словник

амка — детс. цюця … Русско-украинский словарь

Див. також

Звуки - гавкання

Інтернет ресурси

Енциклопедія порід собак