Чванитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.