Шаг
Словник Грінченка
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. Шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595. [[Категорія:
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШАГ, а, чол., іст. До революції на Україні — дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш. Хто шага не береже, той не варт і копійки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 207); Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (Україна сміється, I, 1960, 158); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 96); // Найменша грошова сума. Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Панас Мирний, I, 1949, 372); — Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала — та ніде й шага не позичала (Любов Яновська, I, 1959, 148). ♦ І (ні) [ламаного, щербатого, залізного і т. ін.] шага не мати (не взяти, не дати і т. ін.) — зовсім нічого не мати, не взяти, не дати тощо (про гроші). [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (Марко Кропивницький, V, 1959, 196); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділиться худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка, III, 1952, 138); На щербатий шаг див. щербатий; Не вартий [ламаного] шага див. вартий; Ні на шаг — те саме, що Ні на гріш (див. гріш). Скрізь блукають голі-босі, Крихти лану ждуть і досі у Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки... Праці, праці! Ні на шаг! (Павло Грабовський, I, 1959, 266); Щербатий шаг діде, щербатий.
шаг -а́, ч., іст. 1) У 16-19 ст. – українська народна назва мідних монет Росії вартістю 3 гроші; на українських землях, що перебували у складі Росії, оцінювався у 2 копійки. 2) До революції в Україні – дрібна розмінна монета вартістю в півкопійки; гріш. 3) Розмінна монета Української Народної Республіки у 1918-1920 рр. 1 Ш. = 1/100 гривні = 1/2 копійки; 100 Ш. = 1 гривні; 200 Ш. = 1 карбованцю; це були паперові грошові знаки у вигляді поштових марок номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 Ш. 4) Найменша грошова сума.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Вже 19 грудня 1917 був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх одночасно як марки і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Емісія від 18 квітня містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з'явились у обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.
