Шамри́ти, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою тудисюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. До́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
