Шляшок

Шляшок, -шка, м. Ум. отъ шлях.

ШЛЯШО́К, шка, чол. Зменш.-пестл. до шлях 1. Так вився ж той шляшок кудись далі за те місто... (Марко Вовчок, VI, 1956, 228); Онисько вийшов на вузький лісовий шляшок (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 496.

   в означенняхТлумачення, значення слова «шлях»:

ШЛЯХ, у, чол.

1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235); // у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476); // також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69); * Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 157); * У порівняннях. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (Максим Рильський, III, 1961, 305).

Битий шлях див. битий; Великий шлях див. великий; Верствовий (верстовий) шлях див. верствовий 1; Вибивати (вибити) шлях див. вибивати; Стовповий шлях див. стовповий; Утоптаний шлях див. утоптаний 1; Уторований шлях: а) те саме, що Битий шлях (див. битий). Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); От уже шлях уторований, битий покинули коні І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді (Микола Зеров, Вибр., 1966, 316); б) див. уторований; Чумацький (Молочний) Шлях — космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом'яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125); Внизу шумлять смереки, Зітхає синій бір, Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 84).

♦ Міряти шляхи — те саме, що подорожувати. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він [Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю батьківщини (Літературна Україна, 25.II 1964, 1).

2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Леся Українка, III, 1952, 85); Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками. — Нащо то? Машині помагати?.. — То шлях для машини прокосити, — одгадував другий (Панас Мирний, IV, 1955, 243); // Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати. Шлях стелився їм далекий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 38); Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Володимир Сосюра, II, 1958, 386); Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (Юрій Яновський, II, 1958, 41); З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (Олесь Гончар, III, 1959, 123); Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 279); // перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Тобою, Партіє, відкриті Шляхи у комунізму час (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 22); Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 324); Він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); // Те, що зроблено, пройдено. Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій, Зростила скільки серць і розумів завзятих..! (Максим Рильський, III, 1961, 309); Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна не захопитися генієм великого російського вченого 0, С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (Наука і життя, 3, 1959, 21). ♦ Відрізувати (відрізати, одрізувати, одрізати) шляхи (шлях) кому: а) позбавляти когось зв'язку з ким-, чим-небудь; б) позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, добиватися чогось; Вповні шлях переходити (перейти) див. вповні; Загороджувати (загородити) собою шлях див. загороджувати; Заріс (позаростав) шлях терном (тернами); Заросли (позаростали) шляхи тернами див. терен; Затирати (затерти) шлях за ким — те саме, що Затирати (затерти) слід (сліди) (див. затирати). [Герцель:] Ну, що ж, коли не вийде з хати, тоді Михал його уб'є, щоб за Тетяною затерти шлях!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 156); Знаходити (знайти, пробивати, пробити, прокладати, прокласти) шлях до серця див. серце; Зрошувати (зросити) [власною, своєю] кров'ю шляхи див. зрошувати; Не заростає (не заросте) шлях; Не заростають (не заростуть) шляхи див. заростати; Обрізувати (обрізати, обрізати) шлях див. обрізувати; Обхідний шлях див. обхідний; Перейти шлях — те саме, що Перейти дорогу (див. дорога); Перекопаний шлях див. перекопаний; Прокладати (прокласти) собі шлях див. прокладати; Прокладати (торувати) шлях — те саме, що Прокладати (торувати і т. ін.) путь (див. путь). Скорбна доля наша, Людей, що прокладають новий шлях Будущини, відвічні скали ломлять (Іван Франко, XIII, 1954, 194); Торування шляху (шляхів) див. торування; Торувати собі шлях див. торувати; Шлях стелиться (стелився) див. стелитися; Шлях, устелений квітами див. устелений; Шлях, устелений терном див. терен.

3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий — і хлопця понесла (Євген Гребінка, 1, 1957, 59); Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 407); Шлях у місто мені вже знайомий був (Панас Мирний, I, 1954, 73); Грає сонце промінцями, Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (Михайло Стельмах, V, 1963, 308); — Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають... (Олесь Гончар, III, 1959, 116); Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 99); // Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс; // перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь. Хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже, в нас обох, — Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Леся Українка, I, 1951, 43); Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із нього не звернуть (Максим Рильський, III, 1961, 270); Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (Про багатство літератури, 1959, 160); Народ розуміє і схвалює політику партії, бо партія веде його по ленінському шляху (Радянська Україна, 23.I 1959, 1); Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація сільського господарства вивели радянське селянство на світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб України, 1, 1969, 6); // перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось. Розмова повернула на інший шлях (Панас Мирний, I, 1949, 268); Син рибалки — Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 121); Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103); На шляхах соціалістичного реалізму українська радянська поезія виробила і ту виразну окресленість національного художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство літератури, 1959, 133); Людство пройшло величний шлях розвитку — від кам'яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (Комуніст України, 4, 1962, 33). ♦ Виходити (вийти) на самостійний шлях див. виходити; Збивати (збити) з шляху див. збивати; Збиватися (збитися) з шляху див. збиватися; Збочувати (збочити) з шляху див. збочувати; Звертати (звернути) з шляху див. звертати; Змилити шлях див. змилювати 2; На кривавий шлях ступати (ступити) див. кривавий; Приходити (прийти) на шлях див. приходити; Проміряти [свій] шлях див. промірювати; Розходяться (розійшлися, розійдуться) шляхи див. розходитися; Спрямовувати (спрямувати) на вірний шлях див. спрямовувати; Ставати (стати, ступати, ступити) на слизький шлях див. слизький; Стати на шлях чого — обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо. Наша партія, робітничий клас, радянський народ першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Комуніст України, 9, 1968, 11); Указувати шлях (шляхи) див. указувати; Укривати (укрити) кістками шлях див. кістка.

4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час. Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (Олександр Довженко, I, 1958, 174); Дві години шляху; // Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі. В полях Зійшлись не сіячі, — Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 450); Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 53); // перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось. У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Не довелося мені бачитись із нею в житті — шляхи наші пішли різно (Степан Васильченко, II, 1959, 269); Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 202); Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші — у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї, Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (Максим Рильський, III, 1961, 101). Життєвий (життьовий) шлях — те саме, що життя 3. Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (Олесь Гончар, III, 1959, 153). ♦ Скінчити шлях див. скінчити; Стояти (ставати, стати) на шляху чиєму: а) перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось. Радянські люди підводять горді підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що заважало їхньому неухильному рухові вперед, до комунізму (Максим Рильський, IX, 1962, 182); б) виникати перед ким-небудь під час здійснення чогось. Якось завжди так виходило, що доля ніби сама розв'язувала за нього всі ті питання, що ставали на його шляху (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 163); Сходити (зійти) з шляху див. сходити; Укорочувати (укоротити) шляху (шлях) див. укорочувати.

5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій. [Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Леся Українка, II, 1951, 508); Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях — повідомлю Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211); Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Михайло Стельмах, I, 1962, 17); Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 104). ♦ [Іти, піти] по шляху (шляхом) найменшого опору; Стати на шлях найменшого опору див. опір; Тернистий шлях — важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 153); Кожний крок на своєму великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним, з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Комуніст України, 4, 1969, 4).

6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини. Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням летких частин ефірної олії натертої цибулини (Робітнича газета, 20.VIII 1974, 4). ♦ Шлях-дорога; Шляхи-дороги; Шляхи-доріженьки, нар.-поет. — те саме, що шлях 1—4. Замело усі шляхи-дороги, усі стежки (Літературна Україна, 20.VI 1967, 1); Мандрували люди.. «на перекладних» на Кавказ із Петербурга! Ото були шляхи-доріженьки! (Терень Масенко, Роман.., 1970, 191).

Ілюстрації