Байдики

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЙДИКИ, ів: Байдики бити — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати. Мабуть, дома байдики била [невістка], а господарства не вчилася.,. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); — Цілі вакації байдики б'ю без роботи. Хоч-не-хоч, то поправишся (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 103); — Ви думаєте, мабуть, — говорив Кость на зборах комуни, — що піонери байдики битимуть та голубів ганятимуть з безділля? (Олесь Донченко, I, 1956, 52).

Фразеологічний словник української мови

ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою. Щоправда, влітку байдики бити синові не давав, і був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія (А. Головко); Уже доста гандри бити. Прийшла пора, щоб ся вчити (Ю. Федькович). 2. Нічого не робити, марнувати час, ледарювати. Рік за роком проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький); Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр.. присл..); Глянеш, скільки тих старшокласників,— парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють… (О. Гончар).

Ілюстрації

Байд4.jpg Байд1.gif Байд2.gif Байд3.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Фразеологічний словник української мови