Буркнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.