Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. Збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б’є та каламуте. Павлогр. у.
