Загата

Загата, -и, жін.

Етимологія

ГАТЬ

• псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;

• походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;

• спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;

• р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;

Синонімія

• га́тка
• гать
• гре́бля
• перега́та
• перега́тка
• прига́та (розм.)

Словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972

1. Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.

• Купці та купецькі синки шумували... То не вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче, то їх вигуки здіймаються вгору (Панас Мирний, III, 1954, 262);

• З двох боків його [пригород] огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам'яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4);

• Біля Воріт Залізних перекриту, загатою загнуздану бистрінь я добре бачу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 367);

Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.

• Переборюючи загати з битої криги, криголами.. досягли острова В. Ляховського (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 114);

• Незабаром човник приплив у невеличке озерце. Далі путь заступала снігова загата (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 80);

Водоймище, утворене гаткою.

• В одному місці [струмка] нанесло намулу й трісочок, утворилась маленька загата, мов озеречко (Олесь Донченко, IV, 1957, 40).

2. перен. Перешкода, перепона.

• Після віків неволі урвалася загата заборон, пробудився відвічний слов'янський Ужгород й трусонув сивиною, помолодів (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 63).

3. діал. Вал, насип, стіна, а також подвійний пліт, засипаний всередині чим-небудь, як огорожа.

• Оселю баби Векли Гнибідихи далеко знати: уся обгороджена по-старосвітськи — загатою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 123);

• Замість тинів та парканів, у Чаплинці всюди, як і в інших південних селах, тягнуться від двора до двора товсті, литі з глини та кураю вали, так звані «загати». За однією з таких загат.. стоять.. верблюди (Олесь Гончар, II, 1959, 20).

4. діал. Стіна хліва, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою і т. ін.

• Коло хати стояв одним один обідраний хлівець з загатою од вулиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33);

Огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.

• А ось і хата, обкладена загатою, волохатою й теплою, як вивернутий овечий кожух (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 14).

Переклад

Англійська:

• barrage, barrages, dam, dams, hake, hammer-pond, hatch, heck, lasher

Німецька

• damm

Грузинська

• საგუბარი

Ілюстрації

Джерела

Академічний тлумачний словник української мови

Горох — це онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови